Сільська рада

Кам”яне-Случанська сільська рада

Сарненського району Рівненської області

( сьоме скликання )

Р І Ш Е Н Н Я

№ 75

Керуючись Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», відповідно до пунктів 24 та 28 частини 1 статті 26 та статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями сільської ради та в інтересах територіальної громади, Кам’яне-Случанська сільська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести зміни та затвердити Положення в новій редакції про плату за землю на території Кам’яне-Случанської сільської ради згідно з додатком до даного рішення.

2. Зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок, в частині розміру орендної плати за землю, розглядати індивідуально і здійснювати за згодою сторін.

3. Дане рішення набирає чинності з 01.01.2018 року .

4. Рішення оприлюднити відповідно до законодавства України.

Сільський голова Г.М.Петровчук

Додаток

до рішення Кам’яне-Случанської сільської ради № 75 від 12.07.2017 «Про встановлення плати за землю по Кам’яне-Случанській сільській раді на 2018 рік»

Положення

про встановлення плати за землю на

території Кам’яне-Случанської сільської ради

Положення про встановлення плати за землю на території Кам’яне-Случанської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Кам’яне-Случанської сільської ради .

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

1. Платники земельного податку

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

2. Платники орендної плати

2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

2. Об'єкти оподаткування

2.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки

4.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки (крім земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.2 – 5.15).

4.2. Ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.3. Ставка податку для ведення особистого селянського (товарного) господарства (в межах населеного пункту) – у розмірі не більш як 2 гектари встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.4. Ставка податку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.5. Ставка податку для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.6. Ставка податку для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.7. Ставка податку для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.8. За земельні ділянки житлової забудови (крім земельних ділянок зазначених у пунктах 5.4 – 5.6.) встановлюється у розмірі 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.9. За земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого, природно - заповідного фонду та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.10. За земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки землі.

4.11. За землі водного фонду (для експлуатації та догляду за водними об'єктами (надані для виробництва рибної продукції)) земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки землі

4.12. За земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки землі.

4.13. За земельні ділянки для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки землі.

4.14. За землі енергетики (землі, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії (повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, теплові мережі), виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів) земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки землі.

4.15. За земельні ділянки, що відносяться до земель промисловості, які надані для виробництва алкогольних, слабоалкогольних та прохолоджувальних напоїв, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.16. За земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.17. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, земельний податок справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.18. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.19. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів закладів харчування, земельний податок справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.20. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.21. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови або земель транспорту, які надані для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.22. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, земельний податок справляється у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

4.23. За земельні ділянки, що відносяться до земель зв’язку, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів мобільного, супутникового зв’язку та кабельного телебачення, земельний податок справляється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.24. Ставка податку встановлюється у розмірі 1 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім земельних ділянок державної та комунальної форми власності та земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.1 – 5.23).

4.25. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.5.1. - п.5.23. цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

4.26. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (крім земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.27 – 5.29).

4.27. Ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) встановлюється у розмірі 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

4.28. Ставка податку для ведення особистого селянського (товарного) господарства (за межами населеного пункту) встановлюється у розмірі 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

4.29. Ставка податку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка за межами) встановлюється у розмірі 0,02 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

5.1. Від сплати земельного податку звільняються фізичні та юридичні особи, земельні ділянки яких надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

5.2. Від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, відповідно до ст.281 та юридичні відповідно до ст.282 Податкового кодексу України, а також земельні ділянки кладовищ та інші об’єкти комунальної та державної власності .

5.3. Від сплати земельного податку звільняються фізичні та юридичні особи, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

6. Податковий період

6.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

7. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

7.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю

7.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.

8. Контроль

8.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється Державною фіскальною службою м. Сарни.

9. Відповідальність

9.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до сільського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

Сільський голова Г.М.Петровчук

Кам”яне-Случанська сільська рада

Сарненського району Рівненської області

( сьоме скликання )

Р І Ш Е Н Н Я

У зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України, керуючись пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кам’яне-Случанська сільська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести зміни та затвердити Положення в новій редакції про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Кам’яне-Случанській сільській раді (додаток 1).

2. Дане рішення набирає чинності з 01.01.2018 року.

3. Рішення оприлюднити відповідно до законодавства України.

Сільський голова Г.М.Петровчук

Додаток 1

до рішення Кам’яне-Случанської сільської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Кам’яне-Случанській сільській раді на 2018 рік »

Положення про встановлення податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

по Кам’яне-Случанській сільській раді

Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Кам’яне-Случанської сільської ради.

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості розташованих по Кам’яне-Случанській сільській раді.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об'єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.1.1. Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

2.1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

2.1.1.2. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

2.1.1.3. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

2.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

в) гуртожитки;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

д) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

ж) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підт